Home / Публикации / Подорож до Ольвії

Подорож до Ольвії

15 липня 2017 року на запрошення Польського інституту в Києві, Польського Національного музею Варшави, Інституту Археології НАН України, Філії Грецького фонду культури в Одесі, Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі у філії Грецького фонду культури в Одесі (пров. Красний, 20) відбулося відкриття виставки, присвяченої польсько-українській археологічній місії в Ольвії.

Ольвія – одна з найбагатших і найважливіших  грецьких колоній на Чорноморському узбережжі.

Члени Одеського відділення Спілки поляків в Україні ім. А. Міцкевича були запрошені Генеральним Консульством  РП в Одесі на відкриття цієї виставки.

Завдяки відвертості польських археологів, очолюваних паном Альфредом Твардецьким – завідувачем відділом античного і східно-візантійського мистецтва Національного музею у Варшаві та за сумісництвом керівника польсько-української місії у Ольвії, — „одеські поляки”, змогли не тільки поспілкуватися про життя-буття археологічних місій  польською мовою, а ще й почути повну розповідь про історію Польщі, можна так висловитися, з перших вуст.

Особливо зацікавились цією темою діти. Та воно й зрозуміло, — діти, — це завжди пригоди, мрії, та бажання відкрити те, що ще не відкрито. І якою ж несподіванкою стало запрошення роздивитися ту Ольвію на власні очі від Еміля Єнчміновського, який розповідаючи дітям, помітив їхню захопленість, а згодом і паном Твардецьким. та українських археологів, націлена на обмін знаннями та взаємну допомогу.

22.07.2017 за підтримки Генерального Консульства РП в Одесі,  доктора історичних наук Алли Буйської Польське товариство організувало  поїздку з освітньою  метою.

27 членів товариства – учні суботньо-недільної школи і діти мали можливість доторкнутися до польської культури-почути історію про стародавнє місто Ольвія від польських археологів.

Хоча Ольвія і знаходиться в трьох годинах від Одеси, поїздку „одеських поляків” можна прирівняти по складнощі до подорожі пана Геродота, який колись відвідав славне місто Борисфен, залишивши про той вояж спогади у своїй „Історії”.

Сучасні історики, переклавши його твір, одностайно додали правку під номером 457 про те, що під Борисфеном Геродот розумів місто Ольвію, і додали, що „греки, мабуть, піднімалися вгору Дніпром до великих порогів нижче сучасного Дніпра. Туди, ймовірно, приходили купці зі Скандинавії для мінової торговлі”.

Хоча Геродот написав все дуже просто й зрозуміло:

„Ближче від гавані борисфенитів457 (а вона лежить приблизно в середині всіх Припонтійських земель скіфів) мешкають калліпіди – еллінські скіфи; за ними йде інше плем’я під назвою Алізон. Вони – калліппіди – взагалі мають однаковий спосіб життя, як і скіфи, але сіють і їдять пшеницю, цибулю, часник, сочевицю та просо. На північ від алізонів живуть скіфи-хлібороби. Вони сіють пшеницю не для прожитку, а на продаж. Нарешті, ще вище від них живуть неври, а на північ від неврів, наскільки я знаю, йде вже безлюдна пустеля. Це – племена по річці Кубань на захід від Борисфена.
За Борисфеном же з боку моря спочатку простягається Гілея, а на північ від неї живуть скіфи-хлібороби. Їх елліни, що живуть на річці Кубань, називають борисфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи на відстані трьох днів шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ – на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену. Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги – особливе, але аж ніяк не скіфське плем’я. А на північ простягається справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає”.

Якщо розглянути карту 1665 року, нещодавно опубліковану американським колекціонером, підприємцем і президентом Картографічної асоціації США Девідом Ремсі, можна зрозуміти, що той Борисфен був розташований приблизно поміж селами Прибузьке та Парутине. Звісно ж, річки, або рукави лиману, позначені на карті, давно пересохли й перетворилися на балки, проте їх русла добре розглядаються зі супутника. До того ж, Борисфен та Ольвія позначені на багатьох картах, як різні міста.

На місці розкопок колишуться відразу три прапори: України, Польщі та Європейського Союзу. Це сумісна робота польських археологів

Всього у групі понад десятеро людей – усі засмаглі, виснажені нещадним південним сонцем, але бадьорі та веселі.

З колегами із Польщі та України членів Товариства познайомив керівник археологічної експедиції, доктор наук Альфред Твардецький, спеціаліст з мистецтва, археології та історії стародавньої Греції. А цікаву екскурсію по стародавньому місту Ольвія провів докторант Варшавського Університету, співробітник  Національного музею Варшави, пан Еміль  Єнчміновський.

Дізнавшись від них про греків, їх побут, звички, про нелегку працю археологів, відвідавши центральну (або ринкову, як пожартували всі) площу, храмовий комплекс, будинки заможних панів та звичайних жебраків, маємо вільний час, та йдемо оглядати стародавні цегли. Майже весь берег Ольвії усіяний, наче зерном, глиняними черепками та кістками худоби, тому одразу стає зрозуміло, що ольвійці мали дуже розвинутий побут, займалися сільським господарством та цінували розкіш. Можна порівняти з Трипільською цивілізацією, де також панувало глиняне мистецтво.

Проте оглядаючи глибокі підвали, з яких нагору вели тільки дерев’яні сходи, та згадуючи, що Ольвія була рабовласницьким містом-державою, розумієш за чий рахунок були накопичені ті багатства.

Дуже багато спогадів залишили після себе греки на березі Чорного моря, і ще не одне століття вчені всього світу будуть розгадувати їх загадки та полювати за ймовірними скарбами. А нам, „одеським полякам” та подорож залишила позитивні спомини, наче ми побували у польської спільноті, відчули польську мову і уявили собі, що ті славні археологи, яки зустріли нас, були насправді греками, і греки всього світу розмовляли виключно польською мовою)))

.

                                                                                                                    Олег Кулешов.

 

About rooty

Check Also

Poznański Czerwiec 1956

61 lat temu poznańscy robotnicy wyszli na ulice. Domagali się uwolnienia swoich kolegów, żądali niższych ...